Українські вечорниці
Як у старі, добрі часи
А ще жовтень, як і колись, це місяць сватань та весіль. Звичаї сватання були далеко не ті, що зараз. Пам'ятаєте, як у «Назарі Стодоля» Тараса Шевченка сватали Галю? А як жених отримав гарбуза від Уляни, в якої просив руки зі сватами у «Сватанні на Гончарівці» Квітки-Основ'яненка?
Ті, хто прийшов в зал центрального лісабонського офісу АСІДІ, на «Українські вечорниці», присвячені Покрові, побачили цих героїв навіть на сцені.
Аматори самодіяльної театральної групи Іван Онищук, Василь Остап'юк, Валерій Сандуляк, Ольга Балита, Ольга Іванова, Степан Синиця та Михайло Любий, зібравшись одного дня разом, вирішили відтворити звичаї сватання на сцені. Вечорами, після роботи збирались на репетиції, хвилювались, адже вперше доведеться перевтілюватись у героїв відомих творів. Та, судячи по оплесках присутніх в залі, в них вийшло це непогано.
А ще на вечорницях говорилось про обереги, про те рідне і дороге, що залишили на Вкраїні. Як і в старі, добрі часи, усі, хто прийшов на вечір відпочинку, організовану асоціацією «Собор», співали, танцювали, брали участь в іграх та конкурсах.
Любов Микитин
А ТОЙ, ХТО НЕ ПРИЙШОВ ЧИМАЛО ВТРАТИВ…
|
На Андріївських театралізованих вечорницях у Португалії було все, як годиться на Україні. Про це подбали активісти «Собору», учасники самодіяльної театральної групи, що в Лісабоні. Дівчата ворожили при свічках, дізнавались котра вийде перша заміж в цьому році, як буде зватись суджений. А хлопці насміхались з них, жартуючи. Молодиці згадували свої юні роки та давали поради молодим. Не обійшлось на вечорницях і без калити. Хоч як не старався вкусити кожен із хлопців, «їдучи» на кочерзі, не зміг дотягтися до підвішеної смачної паляниці. Та в кінцевому результаті вона була розділена по кусочку на всіх присутніх в залі, бо хто вкусить калиту, тому добро в домі буде, тому всю зиму світити сонце буде. Ті, хто не полінувався прийти на вечорниці, мали можливість також попробувати вареники з капустою та м’ясом, з картоплею та грибами, пограти у «фанти» і звичайно, без чого не обходяться саме вечорниці на Андрія, заспівати різдвяних колядок, зробити, так би мовити, репетицію напередодні Різдва Христового. А той, хто не прийшов, знайшовши, поважніші справи, скажу відверто, втратив чимало. Любов Микитин |
|
|
|


