Отець Маріо

mario

Його дід і бабця передали рідні традиції і рідну мову його мамі, а мама йому, бразильському хлопчику українсько-польського походження. І лише ледь вловимий акцент трохи ніби підводить мого співрозмовника отця Маріо – він дитя ранньої хвилі української міграції і народився за межами України. Але він гідне дитя свого народу.

Маріо коли виріс і коли перед ним постала дорога самостійного життя, вирішив стати священиком, щоб нестил юдям віру і правду, щоб недати померти остаточно у їх пам’яті усвідомлення того, якого вони племені, до якої церкви ходили їх діди – прадіди, якою мовою вони говорили, молилися, яких пісень співали. Яким, тобто, був їх духовний світ.

Він вчився в духовній семінарії в Бразилії.- То був бразильський, католицький, заклад? - перепитала я.- Ні, ми, українці, маємо в Бразилії свою семінарію, яка підготовила багатьох священників,- не без гордості каже отець Маріо.

Це в стінах тієї духовної школи впродовж довгих років (на священика вчаться довго) він мав нагоду здобути чудові знання не тільки з теології, ай з історії та географії України.

Потім проповідував в селах імістах Бразилії. Де, як каже отець Маріо, проживаютьбіля 300 тисяч українців. .- Наші прадіди,- каже отець,-робили усе ґрунтовно. Вони коли приїхали до Бразилії, вирішили, що приїхали назавжди, а тому не гаючи часу взялись будувати для себе Україну на новому місці. Назви деяких сіл, наприклад ,Нова Галичина, УПА, говорять самі за себе.

Три роки тому отець Маріо приїхав до Португалії і почав тут служити як священик української греко-католицької церкви в середовищі наших заробітчан. І хоч він про це не говорив, я сама здогадалась, що різниця між українцями – іммігрантами старої, так би мовити закваски і теперішніми відчутна. Ми не беремось за українське питання із таким завзяттям, як це робили наші предки. Не всім хочеться навіть тут, у Португалії, щоб українська ідея утвердилась. Невеличкі осередки людей при наших церквах або ще не в силі, або не хочуть утримувати належним чином священників. Хоч отець Маріо на цю тему говорити також не хотів, ми самі чудово бачимо, що воно коїться у нашій громаді.

Час, однак, лікує і розставляє усе на місця. Мій співрозмовник, людина високої культури і знань, вірить, що українська діаспора в Португалії сформується і українська ідея обов’язково переможе.

- Потрібно мати терпіння, -каже на прощання отець Маріо ,- і віру, віру в Бога і в самого себе.

Любов Микитин